DSpace Collection: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Рівне, 13 листопада 2025 року. Присвячена 100-річчю від дня народження академіка Степана Дем’янчукаМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Рівне, 13 листопада 2025 року. Присвячена 100-річчю від дня народження академіка Степана Дем’янчукаhttps://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/59282026-04-04T21:09:01Z2026-04-04T21:09:01ZМІЖНАРОДНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В ОСВІТІ ТА НАУЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇДем’янчук, В.Мединська, Н.https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/61502025-11-11T13:45:52Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: МІЖНАРОДНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В ОСВІТІ ТА НАУЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Authors: Дем’янчук, В.; Мединська, Н.2025-01-01T00:00:00ZПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ КУРСУ «ВСТУП ДО СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ»Антончук, О.https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/61492025-11-11T13:39:47Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ КУРСУ «ВСТУП ДО СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ»
Authors: Антончук, О.
Abstract: Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до слов’янської філології» є закладення основ славістичної підготовки, зокрема підготовка студентів-бакалаврів до вивчення основних філологічних курсів, ознайомлення з актуальними проблемами сучасної славістики, особливостями слов’янських мов, культур, підготовка до поглибленого вивчення однієї зі слов’янських мов і культури відповідної країни. Зважаючи на те, що реальністю сьогодення стає полікультурна освіта, у навчальному курсі передбачено пізнання культури рідного народу в діалозі інших слов’янських культур, звернено увагу на традиції, звичаї та обряди слов’янських народів.2025-01-01T00:00:00ZГНАТ ХОТКЕВИЧ У ДОЛІ УКРАЇНИ (МІНІПОРТРЕТ МИТЦЯ-СОБОРНИКА)Бабійчук, Т.https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/61482025-11-11T13:36:05Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: ГНАТ ХОТКЕВИЧ У ДОЛІ УКРАЇНИ (МІНІПОРТРЕТ МИТЦЯ-СОБОРНИКА)
Authors: Бабійчук, Т.
Abstract: Сьогодні, як ніколи, щоб не зникнути назавжди в глобалізованому прагматичному і знедуховленому світі, Україна повинна потужно заявляти про себе в різних соціумах – як вітчизняних, так і зарубіжних. Нам слід грамотно і швидко (бо припізнилися вже більш як на 30 років!) утверджувати гуманітарну ауру нашої держави, оскільки саме така аура, як наголошувала Ліна Костенко, і охоронятиме Україну, і забезпечуватиме їй авторитет на міжнародній арені та безсмертя в майбутньому [1]. Залучатися до такої актуальної, важливої, системної роботи мають усі компетентні патріотичні сили держави, зокрема і викладачі закладів освіти. І найсильнішою та найяскравішою інформацією, поданою переконливо і захоплююче, з урахуванням специфіки тієї чи іншої аудиторії, можуть стати знакові твори українських письменників та окремі факти життя авторів – талановитих митців, подвижників та невгнутих борців. Наголошуємо на ефективній підготовці циклу заходів (аудиторних чи позааудиторних) про письменників-соборників, зокрема Гната Хоткевича.2025-01-01T00:00:00Z«ЦИФРОВІЗАЦІЯ» СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ: ЗДОБУТКИ І ПЕРСПЕКТИВИГриценко, С.https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/61472025-11-11T13:32:25Z2025-01-01T00:00:00ZTitle: «ЦИФРОВІЗАЦІЯ» СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ: ЗДОБУТКИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Authors: Гриценко, С.
Abstract: ХХ-ХХІ століття - період глибоких змін технологічної та соціально-економічної інфраструктури, глобального віртуального розвитку світу, що породжує нові форми соціальних зв’язків, практик та способу життя. Сучасне суспільство «виходить на якісно новий виток своєї історичної еволюції, який все частіше характеризується як «цифрове суспільство» або «епоха цифровізації»» [3, 7], яка впливає на формування Homo digitalis. На думку Т. Ярошенко, «цифровізація стала не лише інновацією, модою чи імперативом, а й нормою, яку інколи образно називають цифровою «золотою лихоманкою», або «потопом даних»» [6].2025-01-01T00:00:00Z