<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection: Серія: Педагогіка і психологія,  № 2 (2024)</title>
    <link>https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5064</link>
    <description>Серія: Педагогіка і психологія,  № 2 (2024)</description>
    <pubDate>Wed, 15 Apr 2026 17:30:20 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-15T17:30:20Z</dc:date>
    <item>
      <title>ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА СТЕПАНА ДЕМ'ЯНЧУКА. СЕРІЯ: ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ</title>
      <link>https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5075</link>
      <description>Title: ВІСНИК МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА СТЕПАНА ДЕМ'ЯНЧУКА. СЕРІЯ: ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ
Authors: Марчук, О. О.; Августюк, М. М.; Івашкевич, Е. З.; Івашкевич, Е. Е.; Кириченко, В. В.; Красовська, О. О.; Мельничук, Л. Б.; Михальчук, Н. О.; Павелків, В. Р.; Пагута, Т. І.; Пріма, Р. М.; Хом’як, О. А.; Яланська, С. П.; Agnieszka, Bates
Abstract: Назва журналу: Вісник Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука. Серія: Педагогіка та психологія Засновник: Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука Реєстрація в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення: Рішення № 1003 від 28.03.2024. Періодичність: 4 рази на рік Галузь знань: Педагогічні науки; Соціальні та поведінкові науки. Спеціальності: 011 Освітні, педагогічні науки 013 Початкова освіта 053 Психологія ISSN 3041-2021 (Print), 3041-203X (Online) Мови видання: українська, англійська, німецька, польська, румунська, французька УДК 37; 159.9 Завданням журналу є створення науково-практичної платформи для висвітлення актуальних тенденцій і перспектив розвитку педагогіки та психології, розгляду теоретичних, методологічних та практичних аспектів інноваційних трансформацій у цих галузях, вільного обміну думками через публікацію відповідних наукових матеріалів.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5075</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ФРАНЦУЗЬКА ТЕХНОЛОГІЯ «LAMAP» У НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК</title>
      <link>https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5074</link>
      <description>Title: ФРАНЦУЗЬКА ТЕХНОЛОГІЯ «LAMAP» У НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
Authors: Грицай, Н. В.; Рабович, В. В.; Hrytsai, N. B.; Rabovych, V. V.
Abstract: Природнича  освіта  в  Україні  потребує  перегляду  та  оновлення  форм,  методів  і  технологій навчання, ознайомлення з досвідом викладання природничих предметів та впровадження в освітній процес кращих практик (методів, технологій). У статті акцентовано, що важливе значення у навчанні природничих наук мають дослідницько орієнтовані технології навчання, зокрема французька інноваційна технологія «La main à la pâte» (LAMAP). Мета статті: проаналізувати історію виникнення технології LAMAP та з’ясувати її можливості у навчанні природничих наук.Встановлено, що «La main à la pâte» дослівно перекладається як «рука в тісті» (англійський відповідник – Hands-on) і її сутність полягає в тому, що учні засвоюють навчальний матеріал лише під час самостійного виконання роботи (своїми руками). LAMAP запровадили в 1996 році троє членів Академії наук Франції – лауреат Нобелівської премії з фізики Жорж Шарпак (Georges Charpak), П’єр Лєна (Pierre Léna) та Yves Quéré (Ів Кєрі). У  статті  виокремлено  основні  етапи  розвитку  технологій  «LAMAP»  у  Франції,  починаючи з 1990-х років: запуск програми «La main à la pâte», створення мережі пілотних центрів, впрова-дження в закладах загальної середньої освіти (від початкової школи до колежів), створення фонду «La main à la pâte», функціонування Будинків науки, поява мережі коледжів «La main à la pâte», створення Офісу кліматичної освіти, розроблення сайту для реалізації дистанційного навчання та ін.З’ясовано, що навчання природничих наук за технологією «LAMAP» має дослідницький характер, спрямоване на розв’язання певної проблеми (проблемної ситуації), формулювання учнями гіпотез, їх перевірку та доведення, проведення дослідів та формулювання висновків. Особливістю LAMAP є тісна співпраця науковців і вчителів-практиків під час навчання учнів природничих наук. Ідеї LAMAP вико-ристовують у роботі Малої академії наук України.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5074</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ДОБРОЧИННІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ</title>
      <link>https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5073</link>
      <description>Title: ДОБРОЧИННІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ
Authors: Кириченко, В. В.; Богайчук, Ю. В.; Kyrychenko, V. V.; Bohaichuk, Yu. V.
Abstract: У статті представлені результати емпіричного дослідження соціально-психологічного портрету осіб які займаються доброчинністю. Основною метою роботи є розуміння ціннісно-мотиваційних детермінант доброчинної діяльності, визначення ролі впливу особистісних рис на доброчинну пове-дінку. В роботі використані методологічні принципи психосемантичного моделювання імпліцитних уявлень особистості та методика діагностики міжособистісних відносин розроблена Тімоті Лірі, які емпірично розкривають особистісну проблематику доброчинної поведінки в контексті соціальної активності особистості, її соціально-психологічних потреб та мотивів. Загалом, у структурі уяв-лень про соціально-психологічний портрет людей схильних до доброчинності в розумінні людей, які займаються доброчинністю та які, не займаються доброчинністю значимими є особистісні характе-ристики з моральнісним («доброзичливість», «відповідальність», («доброзичливість»); діяльнісним («вміння працювати в команді», «надійність», «комунікативність», «працьовитість», «впертість», «активність») та когнітивним змістом («емпатійність», «розсудливість»). Спільним для людей, які займаються та не займаються доброчинністю у структурі соціально-психологічного портрету людини схильної доброчинності є конструкти-характеристики «вміння працювати в команді», «емпа-тійніть», «працьовитість». В обох підгрупах досліджуваних конструкти-характеристики «вміння працювати в команді», «емпатійність» мають позитивне значення, а «працьовитість» має нега-тивне значення. Це може свідчити про їх важливість в структурі соціально-психологічного портрету людей схильних до доброчинності. За результатами дослідження було виявлено ряд характеристик соціально-психологічного портрету людей, які займаються доброчинністю. Досліджувані проявля-ють високий рівень відповідальності, можуть приносити в жертву свої інтереси, прагнуть допо-могти і співчувати іншим; брати участь в групових подіях, співробітництві екзальтована потреба у поширенні дружелюбності на оточуючих; пошук визнання в очах найбільш авторитетних особис-тостей групи; прагнення знайти порозуміння з іншими.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5073</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ</title>
      <link>https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5072</link>
      <description>Title: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Authors: Кочмар, Д. А.; Поченюк, Я. В.; Kochmar, D. А.; Pocheniuk, Ya. V.
Abstract: У статті схарактеризовано технології формування міжкультурної компетентності здобувачів вищої освіти у процесі навчання іноземної мови. Визначено, що в умовах стрімкого розвитку між-народних взаємин та глобальних змін у світі, акцент на формуванні міжкультурної компетентності стає важливим завданням у вищій освіті. Проаналізовано погляди науковців на проблему формування міжкультурної компетентності студентів. Авторами визначено поняття «міжкультурна компе-тентність» як інтегративна характеристика особистості, яка допомагає суб’єкту успішно спіл-куватися з представниками інших культур, допомагає зрозуміти національно-культурні відмінності та традиції інших народів, систему їхніх ціннісних домінант, звичок, звичаїв, установок. Міжкуль-турна  компетентність  забезпечує  готовність  розуміти,  поважати  та  продуктивно  використо-вувати культурні стереотипи, передбачає готовність до успішної взаємодії та співробітництва в міжкультурному середовищі. Досліджено, що міжкультурна компетентність охоплює здатність до адаптації в нових культурних середовищах, вміння вирішувати міжкультурні конфлікти. Визна-чено, що міжкультурне навчання відбувається тоді, коли особа готова зрозуміти та прийняти спе-цифічну систему сприйняття, мислення, цінностей і поведінки іншої культури, інтегруючи ці знання у власну систему орієнтації. Зазначено, що значним потенціалом для розвитку міжкультурної ком-петентності, володіють такі технології: інформаційно-комунікаційні, технології гейміфікації освіт-нього процесу, тренінг-технології. Також для розвитку вищезазначеної якості важливою є реалізація різних форм академічної мобільності у закладі освіти. У статті представлено онлайн-платформи, сервіси, ігри, що сприяють розвитку міжкультурної компетенції здобувачів вищої освіти під час навчання іноземної мови.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/5072</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

