Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/2665
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Кельман, М. С. | - |
dc.contributor.author | Кельман, Л. М. | - |
dc.date.accessioned | 2022-10-24T09:00:30Z | - |
dc.date.available | 2022-10-24T09:00:30Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.citation | Кельман М. С. До питання про суверенітет сучасних держав / М. С. Кельман, Л. М. Кельман // Актуальні проблеми юридичної науки та практики в XXI столітті : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Рівне, 16-17 жовт. 2020 р.) / Міжнар. економ.-гуманіт. ун-т ім. акад. Степана Дем`янчука. - Рівне : Видавн. дім "Гельветика", 2020. - Ч. I. - С. 23-28. | en_US |
dc.identifier.uri | https://dspace.megu.edu.ua:8443/jspui/handle/123456789/2665 | - |
dc.description.abstract | Процеси, що відбуваються у сучасних держав, є свідченням глобалізації і кризи політично-правової концептуалізації суверенітету. Її критичне переосмислення призводить до того, що нині слабкість держави доцільніше розглядати як її неспроможність. Тут потрібно розуміти, які можливості держава має або не має, міру, якою вона щось може чи не може зробити поряд з іншими суб – або наднаціональними гравцями. Маємо на увазі, недержавні громадські об’єднання, різні міжнародні організації, з якими певна держава ділить або змушена ділити свій суверенітет та багато різних функцій, що зазвичай асоціюються з нею. Недостатньо просто сказати, що держава слабка, коли вона не здатна забезпечувати певні царини життя на такому рівні, як очікують від сучасної західної країни. Нині доволі багато країн світу політично контролюють тільки частину своєї території і населення, надають державні послуги й можуть захистити лише частину власних громадян чи якусь їх групу. Буває й так, що держава контролює кордони, але не монетарну та фіскальну системи, як це відбувається в Греції, де вони перебувають під контролем МВФ, Європейського центробанку та ЄС. В Індії сьогодні частину території контролюють маоїсти, проте вона цілковито тримає в руках свої фіскальну та монетарну системи. В Афганістані частина населення і території перебуває під владою «Талібану». У Туреччині де-факто частина території під владою Курдської робітничої партії, потужного сепаратистського руху, який ставить під питання її суверенітет. Більшість африканських країн контролюють свої кордони, політику та населення також лише частково. | en_US |
dc.language.iso | other | en_US |
dc.publisher | Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука. Видавничий дім "Гельветика" | en_US |
dc.relation.ispartofseries | Право; | - |
dc.subject | суверенітет сучасних держав | en_US |
dc.subject | історія політичних і правових вчень | en_US |
dc.subject | суверенітет | en_US |
dc.title | ДО ПИТАННЯ ПРО СУВЕРЕНІТЕТ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ | en_US |
dc.title.alternative | Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Рівне, 16-17 жовтня 2020 року) | en_US |
dc.type | Other | en_US |
Appears in Collections: | АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ ТА ПРАКТИКИ У ХХІ СТОЛІТТІ. ЧАСТИНА I |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Кельман М. С..pdf | 397.05 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.