ОКРЕМІ ПИТАННЯ РОЗМЕЖУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСІБ ТА УСТАНОВ, ЩО МАЮТЬ МІЖНАРОДНИЙ ЗАХИСТ ІЗ СУМІЖНИМИ КРИМІНАЛЬНИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ

Abstract

В переважній більшості наукових джерел присвяченим класифікації кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку злочини передбачені ст. ст. 443 та 444 КК України розглядаються як злочини проти міжнародного правопорядку. Лише в окремих наукових роботах ми можемо спостерігати їх віднесення до злочинів проти миру. Так, А. Наумов досліджуючи зло- чини проти міжнародного миру, зазначає, що в цю групу входять діяння, які посягають на інтереси мирного співіснування держав та народів, зокрема це агресія: планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни; незаконний обіг зброї масового знищення; напад на осіб та установ, що мають міжнародний захист. На жаль вчений не аргументував таку класифікацію, проте можемо констатувати, що конструкція кримінально-правових норм, визначених ст. ст. 443 та 444 КК України, а саме побудова їх суб’єктивної сторони, дійсно припускає віднесення вказаних суспільно небезпечних діянь до групи злочинів проти миру, а відповідно міжнародних злочинів.