ЕТНОЛОГІЧНІ ТА ГЕНЕАЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК КОМПОНЕНТИ ВИВЧЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Abstract

Сучасні дослідження історії України потребують деякого історіософського переосмислення. В контексті повномасштабної війни РФ проти України особливо гостро постає питання всебічного вивчення історичного шляху формування української державності. Сьогодні спостерігаємо велику кількість наукових розвідок, які вдало нівелюють багаторічну історіографічну традицію, нав’язану українцям імперськими наративами визначати середньовічний період історії України як «темний», «період втрати державності» і т.п. Варто відмітити працю Д. Гордієнка, де автор запропонував хронологічно обмежувати етап Середньовічної України межею VI–VII ст. – 1569 роком, з виокремленням у ньому раннього (VI / VII – кінець Х ст.), зрілого (кінець Х – середина XIV ст.) та пізнього середньовіччя (середина XIV – 1569 р.). Такий підхід, на думку автора, розширює тематичні тексти української історії середньовічної епохи та вписує українську історію в загальноєвропейський контекст.