ПРИЙОМИ ДРАМАТИЗАЦІЇ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДІАЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНОСТІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ = DRAMATIZATION TECHNIQUES FOR THE FORMATION OF SECONDARY SCHOOL STUDENTS' DIALOGIC COMPETENCE IN ENGLISH LESSONS

Abstract

У сучасних умовах велика увага приділяється вдосконаленню методів навчання англійської мови в середній школі. Одним із перспективних напрямків є застосування прийому драматизації для формування діалогічної компетентності учнів. У вступі роботи висвітлено актуальність теми та сформульовано мету та завдання дослідження. Перший розділ присвячено теоретичним засадам використання драматизації на уроках англійської мови. Здійснено аналіз тенденцій навчання англійської мови в школі, розглянуто історію використання драматизації та обґрунтовано роль цього прийому у вивченні іноземної мови. Другий розділ присвячено дослідно-експериментальній перевірці ефективності методики формування діалогічної компетентності за допомогою драматизації. Проведено педагогічний аналіз рівнів компетентності учнів перед впровадженням драматизації, описано методику її використання та представлено порівняльну характеристику результатів після формувального експерименту. = In modern conditions, much attention is paid to improving the methods of teaching English in secondary school. One of the promising areas is the use of dramatization techniques to develop students' dialogic competence. The introduction of the paper highlights the relevance of the topic and formulates the aim and objectives of the study. The first chapter is devoted to the theoretical foundations of using dramatization in English lessons. It analyzes the trends in English language teaching at school, considers the history of dramatization and substantiates the role of this technique in learning a foreign language. The second section is devoted to the experimental verification of the effectiveness of the methodology of forming dialogic competence through dramatization. A pedagogical analysis of students' competence levels before the introduction of dramatization is carried out, the methodology of its use is described and a comparative characterization of the results after the formative experiment is presented.