ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ КЕРІВНИКА ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ МІСТА В УСРР У 1920-Х РОКАХ

Abstract

В українській соціалістичній радянській республіці (УСРР) у 1920-х роках пожежна охорона міст покладалася на міську пожежну команду, яка могла мати декілька пожежних частин у різних районах міста. Кількість особового складу пожежного колективу, складу його обозу, кількість частин та варт залежали від місцевих умов та ступеня вогненебезпечності міських будинків та споруд. На чолі пожежної безпеки міста стояв начальник пожежної охорони міста (НПОМ). Ця посадова особа мала великі повноваження та виконувала серйозні посадові обов’язки: керувала, контролювала, доглядала за станом пожежної охорони усіх організацій, підприємств та установ, що були на території міста, а також регулювала діяльність усіх пожежних організацій міста. НПОМ був офіційним головним представником органів державного пожежного контролю у містах, діяв згідно інструкцій НКВС УСРР про взаємовідносини між Народним комісаріатом комунального господарства УСРР та іншими державними організаціями.