НОВЕ ПЕДАГОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ КОНЦЕПЦІЇ ВИХОВАННЯ

Abstract

Реальні факти свідчать, що тенденції, стереотипи педагогічного мислення попередніх десятиліть і нині живучі. Вони тією чи іншою мірою ще властиві багатьом батькам і педагогам. Відродження національної системи виховання, наукової спадщини К. Ушинського, П. Юркевича, Б. Грінченка, М. Драгоманова, І. Огієнка, С. Русової, Г. Ващенка та інших вітчизняних вчених, освітніх діячів і педагогів, творче застосування кращих надбань зарубіжної науки /А. Маслоу, В. Тейлор. К. Фрезер та ін./ створюють можливість звільнити наше мислення від необгрунтованих ідей, підходів, нашарувань. Чим глибше ми оволодіваємо здобутками вітчизняної педагогіки, її історії, повніше і всебічніше досліджуємо народну виховну мудрість і науково- педагогічну спадщину як єдину і цілісну національну систему, тим глибше і чіткіше усвідомлюємо її провідні традиції, ідеї, закономірності розвитку, сучасні перспективні тенденції в галузі співробітництва дитячого виховного закладу з батьками і громадськістю з питань виховання дітей на ідеях миру.