ОСНОВНІ ПРОЯВИ ТА РИЗИКИ ДЕЗІНФОРМАЦІІЇ

Abstract

У статті розглядаються основні прояви та ризики дезінформації в умовах цифрового суспільства, зокрема в контексті російсько-української інформаційної війни. Автор аналізує типові форми дезінформаційного впливу, такі як маніпулятивні заголовки, фейкові акаунти, використання емоційно насиченого контенту та псевдодостовірних матеріалів. Особливу увагу приділено ризикам для індивідуальної та колективної свідомості, медіаграмотності населення, стабільності інформаційного простору та довіри до державних інституцій. У тексті висвітлюються приклади актуальних подій, які стали об’єктами дезінформаційних атак, зокрема обстріли цивільної інфраструктури, підриви та фейкові повідомлення про надзвичайні ситуації. Обґрунтовано необхідність підвищення критичного мислення, розвитку цифрової гігієни та консолідації зусиль державних органів, медіа і громадянського суспільства у протидії гібридним інформаційним загрозам. // The article examines the main manifestations and risks of disinformation in the digital age, with a particular focus on the Russian-Ukrainian information war. The author analyzes common forms of disinformation, such as manipulative headlines, fake accounts, emotionally charged content, and pseudoevidence-based materials. Special attention is given to the risks posed to individual and collective consciousness, media literacy, the stability of the information environment, and public trust in governmental institutions. The text highlights real-life cases that became targets of disinformation attacks, including strikes on civilian infrastructure, explosions, and fake reports about emergencies. The study substantiates the need to enhance critical thinking, digital hygiene, and coordinated efforts by governmental agencies, media, and civil society to counter hybrid information threats.