ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛІЄНТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Abstract

У статті розглянуто феномен резильєнтності як ключового психологічного ресурсу студентської молоді в умовах воєнного стану. Підкреслено важливість дослідження механізмів адаптації, відновлення та стійкості до стресу в контексті психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти в період військових дій. Здійснено аналіз наукових підходів до вивчення резильєнтності, окреслено когнітивний, конструктивістський та екологічний підходи. Обґрунтовано, що резильєнтність є багатокомпонентним особистісним утворенням, яке включає емоційну регуляцію, саморефлексію, адаптивність і цілеспрямованість. Наведено результати сучасних досліджень, що вказують на залежність рівня резильєнтності студентів від рівня їх емоційної гнучкості, самосвідомості, сформованості цілей та підтримуючого соціального контексту. Автори наголошують на необхідності створення освітнього середовища, що сприятиме розвитку психологічної стійкості як чинника збереження ментального здоров’я та професійного зростання студентської молоді. // The article explores the phenomenon of resilience as a key psychological resource for university students under martial law. The importance of studying adaptation mechanisms, recovery, and stress resistance in the context of students’ mental well-being during war is emphasized. The authors analyze various scientific approaches to understanding resilience, focusing on cognitive, constructivist, and ecological perspectives. Resilience is defined as a multicomponent personality construct comprising emotional regulation, self-reflection, adaptability, and goal orientation. The article presents contemporary research findings that demonstrate the dependence of students’ resilience levels on their emotional flexibility, self-awareness, goal formation, and social support. The need to create an educational environment that fosters psychological resilience as a factor of mental health preservation and professional development is substantiated.