ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ДРУГОРЯДНИХ ГЕРОЇВ У РОМАНІ-КАЗЦІ ДЖОНА Р.Р. ТОЛКІНА «ГОБІТ»

Abstract

У романі-казці Джона Р.Р. Толкіна «Гобіт» значну роль відіграють другорядні герої. Вони не тільки підтримують головну сюжетну лінію, а й беруть активну участь у розвитку подій, розкривають риси характеру головного героя, підсилюють основний конфлікт та формують загальну атмосферу твору. Толкін створює багатовимірні образи через використання лексико-семантичних засобів, серед яких – прикметники, дієслова, епітети, метафори та порівняння. У межах дослідження виділено чотири основні лексико-семантичні групи: опис рис обличчя, рухів, одягу та віку героїв. Найбільше мовних одиниць зосереджено у групі опису зовнішності. Виявлено, що лексика, пов’язана з рухами та мімікою, надає динаміки й емоційності образам. Створення мовного портрету персонажа допомагає читачеві краще зрозуміти внутрішній стан героя, його мотивацію та місце в сюжеті. У творі «Гобіт» лексико-семантичні особливості виконують не тільки описову, а й символічну функцію, увиразнюючи тематику та ідейне наповнення тексту. Прямий опис або імпліцитно виражені деталі зовнішності, характеру персонажа можуть міститися і у персонажній мові. Через мовлення героя, лексику, яку він використовує, синтаксичну будову речень читач може зробити певні висновки щодо того чи іншого персонажа.