СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Abstract

У статті досліджено проблему освітніх втрат, що виникли внаслідок глобальних кризових ситуацій, зокрема пандемії COVID-19 і воєнного стану в Україні. Проведено аналіз джерельної бази дослідження щодо дефініцій «освітні втрати» та «освітні розриви», виокремлено відмінності між ними. Актуалізовано основні причини виникнення прогалин у знаннях, доведено їхній негативний вплив на освітній процес і майбутнє суспільства, зокрема на академічну успішність, мотивацію до навчання, психологічний стан здобувачів освіти і педагогів, соціальні й економічні наслідки в довгостроковій перспективі. На прикладі Білоцерківського фахового коледжу сервісу та дизайну окреслено системний підхід до подолання освітніх втрат, який передбачає діагностику, адаптацію навчальних програм, використання цифрових технологій, соціально-емоційну підтримку здобувачів освіти та залучення педагогів до розробки індивідуальних стратегій. Окреслено заходи, які сприяють ефективному подоланню освітніх втрат: проведення додаткових занять і консультацій, інтеграція адаптивних методик навчання, застосування персоналізованих цифрових платформ та інноваційних педагогічних підходів. Значна увага приділяється психологічному супроводу здобувачів освіти для зменшення рівня стресу й підвищення їхньої мотивації до навчання. Акцентовано увагу на важливості створення безпечного освітнього середовища, що сприяє всебічному розвитку здобувачів освіти навіть за умов складних соціальних і економічних викликів. Перспективи подальшої роботи полягають у вдосконаленні інструментів оцінювання освітніх втрат, інтеграції сучасних педагогічних технологій і посиленні взаємодії з батьками та іншими учасниками освітнього процесу.