ПСИХОЛОГІЧНИЙ ОПІР ЗМІНАМ У МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ: РОЛЬ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА Й ЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ПЕРСОНАЛУ

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження психологічного опору змінам у медичних організаціях із фокусом на вплив стилю керівництва й емоційної підтримки персоналу. Психологічний опір розглядається як багатовимірне явище, що поєднує когнітивні оцінки, емоційні реакції та поведінкові стратегії. Теоретично обґрунтовано роль управлінських стилів (авторитарного, демократичного, трансформаційного, емоційно-орієнтованого) у регуляції реакцій персоналу на організаційні трансформації. Особливу увагу приділено класифікаціям керівництва за К. Левіним, Р. Лайкертом, Блейком-Моутон і Д. Гоулманом. У контексті медичних закладів підкреслюється важливість урахування професійної ідентичності, ригідності мислення, рівня невизначеності й емоційного навантаження як чинників, що посилюють опір. Аналізується вплив міжособистісних та організаційних факторів, зокрема довіри до керівництва, якості комунікації, неформального лідерства й організаційної культури. Запропоновано модель гнучкого управлінського реагування на опір, що передбачає поетапне застосування різних стилів лідерства відповідно до стадії змін. Обґрунтовано доцільність включення елементів емоційної підтримки, діалогічної комунікації й активного залучення персоналу до прийняття рішень як стратегій зниження опору. Підкреслюється, що опір є не деструктивною перешкодою, а потенційним джерелом зворотного зв’язку, який за адекватного управління може стати ресурсом організаційного зростання.