ОПТИМІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ «СИНЕВИР» В КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛАНДШАФТІВ

Abstract

Пріоритетність рекреаційного природокористування в гірських умовах Українських Карпат як стратегії перебудови економіки регіону є незаперечною. Найбільш раціональною формою організації рекреаційної діяльності з одночасним збереженням природних територіальних комплексів на сьогодні визнані національні природні парки. Проте національні парки в Україні функціонують порівняно нещодавно, а тому на сьогодні не сформувалися такі традиції їх діяльності, за яких органічно поєднувалися б природоохоронна та рекреаційна функції. Охорона природи та нові види туристичної діяльності не поєднані між собою, а подекуди є взаємовиключними. Вказані проблеми притаманні й для Національного природного парку «Синевир», який створений у 1989 році у верхів’ї басейну річки Тереблі - своєрідному ландшафтно-географічному та популярному рекреаційному гірському регіоні Закарпаття.