РОЛЬ АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ В НАВЧАННІ ДІТЕЙ З КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Abstract

У статті розкрито актуальну проблему організації ефективної підтримки дітей з когнітивними порушеннями в умовах інклюзивного навчання сучасної початкової школи. У фокусі наукового аналізу – діяльність асистента вчителя як ключової фігури в команді психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Актуальність теми зумовлена трансформацією української освітньої системи в напрямі дитиноцентризму та інклюзивності, що вимагає переосмислення ролей усіх учасників освітнього процесу, зокрема асистента вчителя. На тлі зростання кількості здобувачів з інтелектуальними і когнітивними труднощами підтримка з боку асистента стає не лише бажаною, а й необхідною умовою успішного освітнього процесу. Авторка проводить ґрунтовний аналіз засад діяльності асистента, розкриває особливості його взаємодії з учнями, учителями та батьками. У статті визначено специфіку освітніх потреб дітей із когнітивними порушеннями, до яких відносять труднощі в запам’ятовуванні, абстрагуванні, сприйманні інструкцій, підтриманні уваги, плануванні діяльності тощо. Акцент зроблено на бар’єрах, з якими стикаються такі здобувачі освіти у звичайному класі, та на важливості цілеспрямованої допомоги з боку асистента. Окрему увагу приділено труднощам, з якими стикається асистент учителя: недостатня чіткість у визначенні його ролі, відсутність спеціалізованої підготовки, психоемоційне навантаження, недооцінка з боку колег і суспільства.У підсумку зроблено висновок, що асистент вчителя – не допоміжна ланка, а повноцінний учасник освітнього процесу, чия діяльність значною мірою визначає успішність інклюзивної практики. Авторка підкреслює необхідність системного підходу до підготовки, супроводу й підтримки асистентів, а також розроблення національних стандартів і методичних рекомендацій, що сприятимуть ефективній реалізації їхньої ролі в навчанні дітей з когнітивними порушеннями.