МЕДІАЦІЯ ЯК КОМУНІКАТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Abstract

У статті здійснено аналіз медіації як ефективної комунікативної технології, спрямованої на врегулювання конфліктів у міжособистісному та соціальному контекстах. Розглянуто психологічні механізми, що лежать в основі медіативного процесу, зокрема значення емпатії, активного слухання, емоційного інтелекту та діалогічних навичок. Особливу увагу приділено ролі професійної підготовки медіатора та впливу комунікативних стратегій на ефективність подолання конфліктних ситуацій.У своїх дослідженнях Л. Рибак, Л. Шевченко та О. Шепель підкреслюють, що медіація сприяє формуванню конструктивних моделей розв’язання суперечностей і відновленню порушених міжособистісних зв’язків.Медіація виявляється особливо результативною у випадках, коли сторони не бажають або не мають змоги розкривати зміст домовленостей третім особам; коли високий рівень емоційної напруги, зокрема афективні реакції, такі як гнів, перешкоджає конструктивному діалогові; за умов дефіциту часу чи ресурсів; а також у разі зацікавленості учасників у збереженні доброзичливих або партнерських взаємин з перспективою подальшої взаємодії.Матеріали статті можуть становити практичний інтерес для фахівців у галузях психології, соціології, конфліктології, а також для медіаторів-практиків. Серед ключових переваг медіації виокремлюють: зниження емоційного напруження, збереження міжособистісних та професійних відносин, добровільний та паритетний характер участі сторін, а також орієнтацію на їхні інтереси, а не лише правові позиції. Гнучкість, неформалізований характер процедури та оперативність реалізації медіації роблять її особливо привабливою для бізнес-середовища. Інтеграція медіації як комунікативного інструменту врегулювання конфліктів у внутрішньоорганізаційні процеси не лише сприяє стабілізації соціально-психологічного клімату, а і є вагомим чинником забезпечення сталого розвитку підприємства.