МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУПЕРВІЗІЙНОГО ПРОЦЕСУ В ПІДГОТОВЦІ ФАСИЛІТАТОРІВ ГРУП ПІДТРИМКИ

Abstract

У статті досліджено методологічні засади організації супервізійного процесу в підготовці фасилітаторів груп підтримки. Актуальність проблеми зумовлена зростанням потреби у кваліфікованих фасилітаторах в умовах сучасних соціально-економічних викликів, зокрема наслідків воєнних дій та внутрішнього переміщення населення в Україні.Проаналізовано еволюцію супервізійних моделей від індивідуальної підтримки до сучасних інтегративних підходів, включно з індивідуальною, колегіальною, еволюційною, рефлексивною, інтегративною, коучинговою та груповою моделями. Схарактеризовано специфіку діяльності фасилітаторів груп підтримки та основні виклики їхньої професійної практики, пов’язані з високим рівнем емоційного навантаження та ризиком професійного вигорання.Визначено ключові принципи супервізійного процесу: безпеки і довіри, рефлексивності, партнерства, етичності, розвитку компетентності та інтегративності. Систематизовано найефективніші методи супервізії, серед яких групові обговорення, кейс-аналіз, рефлексивні практики, метод метафоричних асоціативних карт та коучингові техніки. Розглянуто різноманітні форми реалізації супервізії: індивідуальні, групові та змішані.Запропоновано структуровану модель організації супервізійного процесу, що охоплює діагностику запитів фасилітаторів, планування супервізійних зустрічей, проведення супервізії та оцінювання її ефективності з подальшою корекцією процесу. Обґрунтовано, що інтеграція супервізії в систему підготовки фасилітаторів забезпечує розвиток професійних компетентностей, профілактику емоційного вигорання та підвищення якості групової роботи. Результати дослідження сприятимуть формуванню цілісної системи професійної підтримки фахівців соціономічних професій.