ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ РІВНІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОДИНАМІЧНІЙ ПАРАДИГМІ

Abstract

У статті здійснено системний аналіз теоретичних засад вивчення рівнів організації особистості в межах психодинамічної парадигми, що має ключове значення для сучасної клінічної психології та психотерапії. Розглянуто основні характеристики невротичного, прикордонного й психотичного рівнів функціонування, які визначають специфіку внутрішніх психологічних процесів та впливають на поведінкові стратегії особистості. Особливу увагу приділено критеріям диференціації, а саме: ступеню інтеграції ідентичності, характеру й зрілості захисних механізмів, рівню контролю імпульсивності, а також реалістичності сприйняття.У статті узагальнено внесок провідних теоретиків, зокрема О. Кернберга, Н. Мак-Вільямс, Д. Гілла та інших учених, які зробили значний внесок у формування структурного підходу. Показано, що визначення рівня організації особистості має високу діагностичну та прогностичну цінність, оскільки сприяє точнішому встановленню психодинамічної структури особистості та дає змогу розробляти більш адресні стратегії психокорекції і психотерапевтичної роботи.Актуальність дослідження зумовлена складними соціальними умовами сучасності: війною, масовими втратами, станом невизначеності та зростанням психологічної вразливості населення. Вивчення рівнів організації особистості необхідне для розуміння процесів адаптації, подолання травматичного досвіду, пошуку внутрішніх ресурсів та розробки ефективних програм підтримки.Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення: вони поглиблюють психодинамічні уявлення про особистісне функціонування та відкривають нові перспективи для вдосконалення психотерапевтичної практики в умовах кризових реалій. Водночас стаття окреслює напрями подальших емпіричних досліджень, спрямованих на вивчення взаємозв’язку між рівнем організації особистості та ефективністю копінг-стратегій. Отримані результати можуть бути інтегровані у програми психологічної реабілітації для постраждалих від війни. Так, робота поєднує теоретичний аналіз і практичну орієнтацію, що підсилює її наукову та соціальну значущість.