ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПЕДАГОГІВ, ЯКІ СПІВПРАЦЮЮТЬ З МАЛОЮ АКАДЕМІЄЮ НАУК

Abstract

У статті розглянуто мотиваційні чинники, що впливають на залучення педагогів до співпраці з Малою академією наук України (МАН) в умовах воєнного часу, підвищеного професійного навантаження й освітньої трансформації. З огляду на все більшу роль позашкільної освіти й нестабільність сучасного освітнього середовища, вивчення професійної мотивації педагогів набуває особливого значення. Теоретична частина включає аналіз класичних концепцій мотивації (А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. Макклелланд, В. Врум, Ф. Тейлор) і сучасних українських підходів щодо професійної мотивації педагогів. Професійна мотивація трактована як багатовимірна система, що об’єднує внутрішні прагнення та зовнішні стимули, зокрема потребу в самореалізації, соціальне визнання й наявність організаційної підтримки.Емпіричне дослідження охопило 21 педагога, які співпрацюють з МАН, і передбачало використання методики «Діагностика мотивації до успіху» Т. Елерса й опитувальника «Самооцінка стійкості до стресу». Більшість респондентів (71,4%) мають середній рівень мотивації, що свідчить про збереження базової професійної активності навіть в умовах соціальної нестабільності. Середній бал мотивації становив 15. Рівень стресостійкості також переважно середній (76,2%). Кореляційний аналіз (r = –0,076) не виявив статистично значущого зв’язку між мотивацією до успіху та стійкістю до стресу, що свідчить про складний, опосередкований характер їх взаємодії. Висвітлено проблемні аспекти: нестачу часу, емоційне напруження, обмеженість ресурсів. Зроблено висновки про доцільність розроблення системи підтримки педагогів і визначено напрями подальших досліджень.