КОНЦЕПЦІЯ ТОТАЛІТАРНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ МИКОЛИ ТИМОШИКА У ВИКЛИКАХ НОВІТНЬОЇ ДОБИ

Abstract

Миколи Тимошик − визначний український учений, публіцист, письменник та громадський діяч. Бібліографічний опис його наукового та журналістського здобутку, опублікованого в друкованих і мережевих виданнях, містить 1422 праці [13, с.414− 529]. Як дослідник теорії та історії журналістики й видавничої справи − це знакова постать у полі української науки, яку відзначають сумлінність у роботі з фактом/документом, глибоке усвідомлення зв’язку теорії і практики, новаторство у галузі медіаосвіти. Красномовним свідченням цього є нещодавно видані ним двокнижжя «Змосковлення Буковини. 1940-1990: За документами архівів та матеріалами преси» (2024) [10; 11; 12]. та монографія «Тоталітарна журналістика. Доба радянізації та змосковлення України» (2024) [14], які привернули увагу теоретиків журналістики, викликали жваве її обговорення в українських ЗМІ [1; 4; 6; 8; 9; 15; 16; 17] та наукових виданнях [5; 7], а також за кордоном [2; 18].