РОЛЬ ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У ФОРМУВАННІ ВІЙСЬКОВО-ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

Abstract

У статті обґрунтовано роль шкільної географії як ключового інструмента формування військово-просторового мислення учнів в умовах сучасних геополітичних викликів, спричинених тривалою агресією російської федерації проти України. Акцентовано, що географія, на відміну від інших навчальних дисциплін, забезпечує цілісне розуміння просторової організації природних, економічних, соціальних і політичних процесів, що безпосередньо впливають на обороноздатність держави, стійкість суспільства та здатність громадян орієнтуватися в кризових ситуаціях. Запропоновано трирівневу модель інтеграції військово-географічного складника в зміст географічної освіти: базовий (8 клас), прикладний (9 клас) та стратегічно-аналітичний (10–12 класи). Окрему увагу приділено розвитку просторової грамотності, умінню працювати з топографічними картами, цифровими геоінформаційними ресурсами (далі – ГІС), аналізувати логістичні мережі, природні бар’єри, демографічні тенденції та ризики. Узагальнено міжнародний досвід Польщі, Ізраїлю, Фінляндії та Грузії, де військово-географічна підготовка є складником громадянської або безпекової освіти. Проаналізовано ключові виклики для України: кадрові та методичні обмеження, інформаційну безпеку, необхідність стандартизації змісту й удосконалення матеріально-технічної бази. Сформульовано рекомендації для МОН України, регіональних органів управління освітою та педагогів щодо впровадження оновленої географічної підготовки. Доведено, що посилення військово-просторового складника в шкільній географії є стратегічним чинником підвищення національної стійкості та формування покоління громадян, здатних діяти відповідально й аналізувати просторові процеси в умовах невизначеності.