ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ СИНДРОМУ ДЕФІЦИТУ УВАГИ З ГІПЕРАКТИВНІСТЮ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Abstract

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – один із найпоширеніших нейроповедінкових розладів дитячого віку, що впливає на емоційно-поведінковий стан та успішність навчання. Він проявляється поєднанням порушень уваги, надмірної моторної активності та імпульсивності. Поширеність СДУГ серед дітей становить близько 3,4–7,2%, причому хлопчики страждають частіше. Симптоми проявляються вже в ранньому віці: у дошкільному віці домінують гіперактивність та імпульсивність, а в молодшому шкільному віці наростає вплив неуважності на навчальні й соціальні функції. Коректна та вчасна діагностика розладу важлива, адже найбільш ефективною корекція є саме в період дошкільного віку, коли психіка має найвищу пластичність. У цьому віці нейропсихологічна структура особистості ще формується, і втручання можуть мати більш тривалий та стабільний ефект. Метою дослідження було виявити вікові особливості симптоматики СДУГ у дітей 3–10 років. Такий вік охоплює перехід від ігрової до навчальної діяльності, що робить його показовим для аналізу змін у поведінці та емоціях. Використано комбінований підхід: огляд наукових джерел та емпіричні методики (спостереження, проєктивні тести «Неіснуюча тварина», піктограми Лурія, тести на увагу, опитування батьків та педагогів). Така стратегія дозволяє комплексно охопити прояви СДУГ у поведінковому і в когнітивному аспекті. Результати свідчать, що у дітей 3–6 років переважає моторна активність та імпульсивність, а адаптаційні порушення незначно відображаються на розвитку; у дітей 7–10 років симптоми набувають функціонального характеру, що позначається на навчанні та міжособистісній взаємодії. Це підтверджує вікову зміну структури симптоматики, коли домінує порушення концентрації уваги, що ускладнює виконання складніших розумових завдань. Висновки підтверджують гіпотезу про вікову залежність проявів СДУГ та підкреслюють важливість ранньої діагностики з урахуванням нейропсихологічних особливостей.