ОСОБИСТІСНО-КОГНІТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ У РІЗНІ ПЕРІОДИ ДОРОСЛОСТІ

Abstract

У статті розглядається роль соціального та емоційного інтелекту, а також толерантності до невизначеності як ключових психологічних чинників, що забезпечують релевантне та професійно ефективне спілкування працівників поліції в умовах сучасних викликів, зокрема під час повномасштабної війни. Наголошується, що службова діяльність поліцейських пов’язана з постійною взаємодією з різними категоріями громадян, високою динамічністю подій, ризиком і нестачею інформації, що потребує здатності швидко адаптуватися, регулювати емоційні реакції та вибудовувати конструктивні комунікативні стратегії. Емоційний інтелект забезпечує усвідомлення і керування власними емоціями, тоді як соціальний інтелект дозволяє розуміти наміри та поведінку інших людей, формувати ефективні міжособистісні зв’язки і прогнозувати розвиток ситуації взаємодії. Толерантність до невизначеності представлена як важливий психологічний ресурс, що підтримує стійкість, зваженість рішень і здатність діяти продуктивно в неоднозначних умовах. Емпірична частина дослідження проведена на вибірці з 70 поліцейських віком 27–45 років із поділом на дві вікові групи. Застосовано методики оцінювання емоційного інтелекту Люсина, соціального інтелекту Дж. Гілфорда та шкалу толерантності до невизначеності Д. МакЛейна. У дослідженні встановлено, що соціальний та емоційний інтелект є ключовими психологічними детермінантами адаптивності поліцейських до професійної невизначеності та визначають характер їхньої комунікативної поведінки. Показано, що у віковій групі 27–35 років ці компоненти інтелекту пов’язані з гнучкістю мислення, здатністю оперативно реагувати на змінні умови і підтримувати продуктивну взаємодію в ситуаціях ризику. Натомість у групі 40–45 років провідну роль відіграють більш структуровані, зумовлені досвідом комунікативні стратегії, зорієнтовані на стабільність, самоконтроль та обережне ставлення до невизначеності. Отримані результати свідчать, що розвиток соціального й емоційного інтелекту в поєднанні з толерантністю до невизначеності є важливим для підвищення якості професійного спілкування поліцейських, забезпечення їх психологічної стійкості та ефективності службової діяльності.