РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУВЕРЕННОСТІ ОСОБИСТОСТІ В МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКАХ

Abstract

Статтю присвячено роз1витку психологічної суверенності особистості в міжособистісних стосунках. Показано зв’язок суверенності з автономією, особистісною свободою, ідентичністю, психологічним простором, відповідальністю, самодетермінацією, межами особистісних кордонів, особистісно-поведінковими характеристиками, а також міжособистісними відносинами. Наголошено на важливості дитячо-батьківських стосунків, визначених меж психологічного простору та особистісних кордонів у розвитку суверенності особистості. З’ясовано, що рівень суверенності суттєво залежить від прояву та можливості регулювання особистісно-поведінкових характеристик у тих соціальних інститутах, в які залучена особистість упродовж життєвого шляху. Окрему увагу приділено встановленню меж психологічного простору та кордонів у становленні міжособистісних відносин, що визначають захисну позицію відношення до себе та людей з оточення. Особисті кордони, які входять у внутрішню картину світу особистості, одночасно відокремлюють її від навколишнього світу та дозволяють з ним активно взаємодіяти. Суверенність особистості досягається лише у взаємодії, яка вчить, як потрібно чинити та чого уникати. Отриманий досвід дозволяє особистості з певним рівнем суверенності прагнути будувати міжособистісні відносини на взаємній повазі, довірі, співпраці, тобто на рівноправних умовах, оскільки за інших умов ці стосунки мають маніпулятивний характер, створюють бар’єри в спілкуванні та призводять до порушення суверенності особистості. Сім’я закладає фундамент суверенності особистості, що надалі визначає спрямованість механізмів захисту, регулювання та підтримки індивідуальної цілісності в процесі реалізації міжособистісних відносин.