ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ ТА ДИСТРАКЦІЇ ЯК ЗАСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ ТА СТРЕСУ В ДИТЯЧІЙ СТОМАТОЛОГІЇ

Abstract

Статтю присвячено дослідженню важливої проблеми – вивченню впливу підвищеної тривожності та страху в дітей молодшого віку до стоматологічного обстеження та лікування. Актуальність роботи зумовлена тим, що, незважаючи на науково-технологічні досягнення, використання найсучаснішої стоматологічної апаратури, суттєвою проблемою дитячої стоматології залишається висока поширеність карієсу зубів у 3–6-річних дітей України, яка становить понад 90%. Проведення стоматологічних маніпуляцій під час лікування карієсу зубів у дітей супроводжується больовими відчуттями, що викликає психоемоційне напруження та є стресовою ситуацією, яка супроводжується відчуттям тривожності, страху та є основним фактором розвитку негативного ставлення дитини до відвідування й лікування в стоматолога. Незаперечним є факт, що в комплекс багатогранних відносин лікаря і маленького пацієнта входять психологічні та морально-етичні проблеми. Метою дослідження було оцінення ефективності когнітивно-поведінкової ігрової терапії та дистракції в дітей молодшого віку для їх поетапної підготовки до стоматологічного лікування. Емпірична частина дослідження включала стоматологічне обстеження та лікування 57 дітей віком 3–6 років і дозволила виявити, що найбільш значимими предикторами підвищеної тривожності та стоматологічного страху є негативний перший досвід відвідування стоматолога та больові відчуття в ураженому карієсом зубі. Під час первинного огляду проведено психологічну підготовку із застосуванням дистракції з використанням когнітивно-поведінкової ігрової терапії. Основним змістом гри є виконання дитиною ролі лікаря, що не тільки відтворює роботу стоматолога, але й демонструє прояв доброзичливих відносин між пацієнтом і лікарем. Результати аналізу психологічної готовності дітей до співпраці зі стоматологом показують, що ігрова форма психотерапії адаптує дитину до стоматологічного огляду та лікування, встановлює взаєморозуміння й викликає довіру до лікаря та дозволяє проводити стоматологічне лікування, залишаючи приємні спогади і сприяючи створенню позитивного образу стоматолога.