СОЦІАЛЬНО-ПОВЕДІНКОВА АРХІТЕКТУРА СТРАТЕГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЯХ

Abstract

У сучасному науковому дискурсі стратегічні трансформації трактуються як складний багаторівневий процес, що виходить за межі формалізованих управлінських рішень і охоплює глибинну перебудову поведінкових моделей, систем взаємодії, мотиваційних установок та соціальних очікувань працівників. Класичні дослідження змін у працях К. Левіна, Р. Бекхарда, Д. Коттера, Е. Шейна, П. Сенге, а також сучасні напрацювання представників поведінкової економіки – Р. Талера, Д. Канемана, К. Сунстейна – переконливо демонструють, що основною перешкодою для впровадження стратегічних змін є не дефіцит ресурсів чи недосконалість стратегічної логіки, а соціально зумовлений людський опір. Цей опір формується через усталені норми, рольові очікування, культурні архетипи, групову ідентичність та рівень довіри в організаційному середовищі.