ХАРКІВСЬКИЙ АРХІЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР 1992 РОКУ: КАНОНІЧНІ ДИСКУСІЇ ТА ІСТОРИЧНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Abstract

У контексті сучасного розвитку української державності актуальною залишається проблема внутрішньої кризи українського православ’я, що через низку чинників залишається розділеним ще з 1989 року. За даними Центру Разумкова 2025 року, до Православної Церкви України відносять себе 42,1% опитаних, а до Української Православної Церкви - 5,4%. Цікаво, що серед респондентів, які ідентифікують себе частиною УПЦ, 55,5% дали негативну відповідь на питання про відповідальність російського народу за війну проти України. Витоки таких соціологічних показників лежать у складному періоді відновлення української державності та процесах інституціоналізації самостійної церкви. Харківський архієрейський собор 1992 року продемонстрував вплив політичних чинників та заклавши основу для суперечливого розвитку УПЦ (МП).