ЄГИПЕТСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ: ВИТОКИ ТА ПРИЧИНИ

Abstract

З давніх часів східносередземномор'я стало ареною постійних протистоянь між різними державами. На цій території тривали безперервні війни між євреями і Єгипетським царством, ще з часів Мойсея. А у 598 р. цей регіон підкорив вавилонський правитель Навуходоносор II, забравши в рабство тисячі євреїв, в той же час, Єгипетське царство звільнилося від ассирійського панування. Згодом, ці землі підкорювали перси на чолі з Кіром Великим, який, звільнив євреїв з рабства, а Єгипет перетворив на велику сатрапію. З початком нашої ери на історичній авансцені з'явився новий завойовник – Римська імперія. Після підкорення і руйнування римлянами Ієрусалиму в 70 р., попередню оволодівши Єгиптом, євреї були розсіяні по всьому світу. І тільки у VIII ст., після того, як Арабський Халіфат захопив «Землю Обітовану», численні групи єврейських іммігрантів почали переселятися до Палестини. З початком розпаду Арабського Халіфату близькосхідний регіон став сферою впливу спочатку єгиптян-мамлюків, а потім, на подальші три століття, імперії Османів. А з виникненням в кінці XIX ст. суспільно-політичного руху сіонізму переселення активізувалося як ніколи до того.