ЩОДО ПИТАННЯ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ СТАЛКІНГУ ТА КІБЕРСТАЛКІНГУ ЯК ФОРМ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ТА НАСИЛЬСТВА ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ

Abstract

На початку жовтня 2024 року у засобах масової інформації пролунали гучні заголовки про те, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 12088 від 03.10..2024 р., яким пропонується «встановити відповідальність за сталкінг». Зазначеною законодавчою ініціативою пропонується внести зміни до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229-VIII (далі – Закон № 2229-VIII), визначивши лише терміни «злочинне переслідування» й «кіберпереслідування». Дійсно, криміналізація переслідування, чи як прийнято називати за кордоном «сталкінг», є однією із вимог до країн, які ратифікували Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, яка уже відома великому загалу як Стамбульська конвенція, а саме «..вжити необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб умисні діяння, які полягають в повторному здійсненні загрозливої поведінки, спрямованої на іншу особу, що змушує його чи її боятися за свою безпеку, були криміналізовані»