Abstract:
У тезах зазначено, що одним із значимих засобів передачі соціокультурної інформації, а отже й елементом комунікаційного процесу є подорожня публіцистика. Вона подає зображення географічного простору, авторські світоглядні настанови й судження, розуміння різних картин світу, забезпечуючи когнітивно-інформативний комунікаційний діалог автора й реципієнтів. За весь період свого існування подорожній нарис змінювався, залежно від історичних та соціокультурних умов. Змін зазнавали деякі жанрові ознаки, поповнювалась
та змінювалась звична палітра художніх засобів, але найбільше зовнішнє
історичне й культурне середовище впливало на ідейно-тематичну спрямованість та комунікаційну мету жанру. При цьому сама суть подорожнього нарису, його основа – путівник, опис подорожі, розповідь про мандри, залишалась незмінною.