Abstract:
Ситуація, яка склалася у світі, пов’язана із поширенням пандемії коронавірусу (COVID-19), спричинила значні погіршення в різних сферах суспільного життя. З метою попередження розповсюдження пандемії було запроваджено надзвичайний стан в цілому в країнах або в окремих регіонах чи сферах; майже у всіх країнах запроваджено санітарно-епідеміологічні заходи (карантинні зони, перевірка температури, скасування масових заходів, закриття навчальних та культурно-розважальних закладів); встановлені обмеження трудової діяльності; введені нові дистанційні форми праці та освіти. Враховуючи це, з метою додаткового захисту прав громадян, виникла нагальна потреба у внесенні відповідних змін до нормативно-правових актів. Зокрема, актуальним на даний час залишається питання удосконалення законодавчого врегулювання дистанційної роботи в умовах COVID-19.
