«INTERIM MEASURES» У ПРАКТИЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Abstract

Європейська конвенція з прав людини (далі – Ковенція), яка була відкрита для підписання в Римі 4 листопада 1950 року і набула чинності 3 вересня 1953 року, є головним досягненням Ради Європи. Цей документ визначає права та свободи, які держави-члени зобов’язуються забезпечити усім, хто знаходиться під їх юрисдикцією. Конвенція, доповнена додатковими протоколами, також встановила міжнародну систему захисту через Європейський суд з прав людини (далі – Суд), ефективність якої є загальновизнаною. Розглядаючи роль Конвенції та Суду у механізмі судового захисту конституційних прав і свобод людини у національних правопорядках, варто звернути увагу на такий спосіб захисту, як «тимчасові заходи», або interim measures.