Abstract:
Для сфери господарювання притаманним є наявність певних право- відносин, які вирізняються за характером, суб’єктним складом та іншими чинниками. Важливими з них є відносини контролю, нагляду, управління, які стосуються будь-якого суб’єкта, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. Чисельні особи – суб’єкти господарювання та інші є учасниками господарських правовідносин різноманітного характеру, на підставі та в порядку згідно із нормами чинного законодавства. Зазначені відносини можуть бути контролюючого (наглядового) характеру та саме такими є аудиторські право- відносини, які є самостійними з відповідними чинниками, які їх видокремлюють та певною структурую. Так, у літературі слушно зазначається про те, що саме «поняття правовідносин розкривається через їх структуру (склад), під якою розуміють основні елементи правовідносин (суб’єкти і об’єкти) і доцільний спосіб зв’язку між ними на підставі суб’єктивних юридичних прав, обов’язків, повноважень і відповідальності з приводу соціального блага чи забезпечення яких-небудь інтересів». Тобто, є певна внутрішня структура правовідносин, за допомогою якої вони виокремлюються та реалізуються у подальшому на практиці.
