Abstract:
Значення передачі речі в доктрині цивільного права та у сфері практики здійснення цивільних правовідносин є надзвичайно вагомим, адже саме з нею норми вітчизняного законодавства пов’язують такий значущий наслідок як перехід права власності за договором. Згідно ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Очевидно, що момент припинення права власності у попереднього правоволодільця і виникнення даного права в нового має істотне практичне значення і для вищевказаних суб’єктів, і для їх кредиторів, і для держави та суспільства в цілому. Позаяк однозначність у правовій доктрині щодо розуміння передачі речі, визначення її місця у динаміці права власності наразі відсутня, не позбавлене неточностей та упущень законодавче визначення способів її здійснення, що красномовно демонструє актуальність дослідження відповідної проблематики.
