ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ СТАНОВЛЕННЯ ІНСТИТУТУ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ

Abstract

Дослідження правової природи будь-якого інституту починається із з’ясування історії його розвитку. Умовне засудження як міжгалузевий правовий інститут давно зайняло місце в системі призначення та реалізації кримінальних покарань, хоча його історія налічує трохи більше ста двадцяти років. Перші відомості про появу умовного засудження відносяться до середини XIX ст., Коли воно вперше було застосовано одним з англійських суддів в Бірмінгемі [1, с. 38]. Остаточно ж даний інститут був закріплений в Великобританії Законом від 1887 року «Про випробуванні вперше засуджених» і остаточно оформлений Законом від 1907 року «Про випробуванні злочинців». У 1888 р умовне засудження було регламентовано в кримінальному законодавстві Бельгії, а в 1891 році у Франції. Так почалося впровадження в кримінальне право інституту умовного засудження, який в ряді країн енергійно розвивався.