Abstract:
Проблеми руху і здоров’я мали велику актуальність ще в Давній Греції і в Римі. Так, грецький філософ Аристотель (ІV ст. до н.е.) виказав думку про те, що ніщо так сильно не руйнує організм, як фізична бездіяльність. Великий лікар Гіппократ не тільки широко використовував фізичні вправи під час лікування хворих, але і обґрунтував принцип їх застосування. Він писав: «Гармонія функцій є результатом правильного відношення суми вправ до здоров’я даного суб’єкта». Давньоримський лікар Галєн в своїй праці «Майстерність повертати здоров’я» писав: «Тисячу і тисячу раз повертав я здоров’я своїм хворим за допомогою вправ». Медики всіх часів одностайно застерігали: недостатня рухова активність підриває здоров’я, старить людину, наближує її смерть. В теперішній час раціональна організація рухової активності набула особливої актуальності внаслідок порушення балансу між вжитою їжею, фізичним навантаженням і відпочинком людини.
