ТОПОС ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ДУХОВНО-ОНТОЛОГІЧНИХ СТРАТЕГІЯХ МИСЛЕННЯ

Abstract

Освіта є одним із основних, «живих» середовищ здобуття, засвоєння і трансформації знань. У суспільстві знань (В. Кремень) вона ґрунтується на принципах нескінченності освітніх горизонтів, перетворючись на основну форму життєдіяльності людини і суспільства. Як зазначає М. Романенко (2001, с. 51), реформування Нової української школи йде через «переорієнтацію освітньої діяльності на забезпечення умов для саморозвитку особистості, гармонізацію відносин у суспільстві та забезпечення умов виживання людства». І тут, без сумніву, актуалізується проблема вироблення дієвих та ефективних стратегій і в освітньому середовищі.