ГРАМАТИЧНА ТА ФОНЕТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЇ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ЧИННИКИ ЇХ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Abstract

Рівень розвитку мови у суспільстві свідчить про духовність нації (носія мови), її культури. Саме тому важливо, щоб дитина з раннього віку оволодівала рідним мовленням як найважливішим засобом роз- витку: інтелектуального (оскільки існує прямо пропорційна залежність між рівнем розвитку мовлення та мислення), особистісного, морального, соціального і т. п. Державними документами в галузі освіти перед педагогічними колективами закладів дошкільної освіти ставиться важливе освітнє завдання – виховати мовленнєву особистість дитини, яка б змогла легко адаптуватися до навчання в початковій школі, тобто сформувати у дитини дошкільного віку мовленнєву компетенцію відповідно її вікових можливостей. Мовленнєва компетенція – «це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення». Мовленнєва компетенція дитини передбачає оволодіння нею цілим рядом компетенцій, Серед яких фонетична та граматична компетенції, які значною мірою є визначальними в процесі оволодіння мовленням дітьми дошкільного віку.