Abstract:
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну службу» однією із основоположних засад здійснення державної служби є доброчесність, що визначається як спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень. З вказаного визначення можна зробити висновок, що дотримання даного принципу є обов’язковим для державних службовців з моменту вступу на посаду та має неухильно виконуватись до моменту припинення державної служби під час безпосереднього виконання службових обов’язків. Однак, в науковій літературі підтримується думка, що дотримання принципів державної служби, у тому числі доброчесності, має бути реалізовано як при виконанні службових, так і в позаслужбових відносинах.