Abstract:
За умови існування розгалуженої диференціації взаємодії між різними суб’єктами права виникає нагальна потреба визначення видів взаємодії у контексті її розгляду як об’єкта адміністративно-правового забезпечення. Виокремлення чітких видів взаємодії має не лише теоретико-методологічне, але й практичне значення, адже сприяє унормуванню її на певними ознаками або ж критеріями, що дозволяє якісно та ефективно визначити нормативно-правову основу такої взаємодії, а, відтак, й процедури її практичної реалізації.