Abstract:
З кінця 1942 р. в середовищі українського національно-визвольного руху відбувалися певні зміни. Головну роль у ньому почали відігравати збройні відділи ОУН(б), що склали ядро Української Повстанської Армії. Керівництво бандерівської ОУН та УПА, взявши на себе роль лідера українського руху Опору, змушене було вирішувати низку проблем, зокрема закладання основ та розбудова запілля УПА. Одним з найважливіших завдань, що стояли перед керівництвом підпілля в цей час було створення дієвої і всеохоплюючої медичної служби. Адже в тих тяжких умовах, в яких відбувалась боротьба, санітарний стан бійців був вкрай важливою справою, що безпосередньо впливало на боєздатність війська.
