Abstract:
Демократизація всіх сторін суспільства, активізація людського чинника в управлінні вимагають іншого розуміння суті і структури тих видів діяльності, які мають справу з людьми. Практична значущість спілкування зросла, оскільки в наш час категорія управління людьми розуміється ширше і позбавляється авторитарності, маніпуляції, ідеологічного впливу та інших ознак системи минулого. Кожен акт комунікації реалізує потреби людини у взаємодії з іншими, підтриманні соціальних зв‘язків, обміну інформацією, визнанні, схваленні або несхвалені поведінки. У процесі спілкування відбувається координація дій однієї людини з іншими індивідами, оцінка комунікативних можливостей і зусиль учасників навчально-виховного процесу тощо. Тому спілкування у структурі професійної діяльності посідає чільне місце і викликає до себе підвищений інтерес з боку дослідників.