Abstract:
У нормативно-правових документах (Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, концепції Нової української школи) акцентується на тому, що пріоритетом держави є виховання такої особистості, яка усвідомлювала б свою належність до народу, власне – до українського народу, до європейської цивілізації в її теперішності і перспективності, зорієнтованої на соціокультурну динаміку, підготовку громадян до життя і праці в сучасному динамічно змінному світі. Головною метою української освіти визначено створення сприятливих умов для розвитку особистості, творчої самоpеалiзацiї кожної дитини. У зв‘язку з цим змінюються й функції вчителя, його діяльність спрямовується на створення умов для саморозвитку суб‘єктів учіння, формування й розвитку потреб та здібностей учасників освітнього процесу. Актуальною залишається проблема такої підготовки майбутнього вчителя, яка дозволила б йому з найменшими витратами часу і зусиль виховати кваліфікованого фахівця, здатного до творчої й результативної професійної діяльності.