Короткий опис(реферат):
В Україні автори, які пишуть саме й лише для дітей і юнацтва, фактично не виокремлюються у науковому дискурсі як певний письменницький «цех». Зазвичай як «дитячі» позиціонуються письменники загальної літератури, у доробку яких є кілька книжок для дітей, або ті, чиї «дорослі» твори увійшли до кола дитячого читання завдяки шкільництву. Натомість у міжнародній практиці поняття «дитячий письменник» чітко означує лише тих авторів, чий талант від початку й упродовж усього життя був спрямований (повністю чи за незначним виключенням) на читача-дитину. Ці митці мають особливий тип творчого обдарування, тісно пов’язаний із «Я-дитиною» особистості, та зазвичай більше, ніж письменники загальної літератури, задіяні у механізмах комеморації (оскільки своїми текстами, адресованими дітям, ретранслюють власний внутрішній «діалог поколінь» («дитини-дорослого») у суспільну площину) та освіти.