Короткий опис(реферат):
Природнича освіта в Україні потребує перегляду та оновлення форм, методів і технологій навчання, ознайомлення з досвідом викладання природничих предметів та впровадження в освітній процес кращих практик (методів, технологій). У статті акцентовано, що важливе значення у навчанні природничих наук мають дослідницько орієнтовані технології навчання, зокрема французька інноваційна технологія «La main à la pâte» (LAMAP). Мета статті: проаналізувати історію виникнення технології LAMAP та з’ясувати її можливості у навчанні природничих наук.Встановлено, що «La main à la pâte» дослівно перекладається як «рука в тісті» (англійський відповідник – Hands-on) і її сутність полягає в тому, що учні засвоюють навчальний матеріал лише під час самостійного виконання роботи (своїми руками). LAMAP запровадили в 1996 році троє членів Академії наук Франції – лауреат Нобелівської премії з фізики Жорж Шарпак (Georges Charpak), П’єр Лєна (Pierre Léna) та Yves Quéré (Ів Кєрі). У статті виокремлено основні етапи розвитку технологій «LAMAP» у Франції, починаючи з 1990-х років: запуск програми «La main à la pâte», створення мережі пілотних центрів, впрова-дження в закладах загальної середньої освіти (від початкової школи до колежів), створення фонду «La main à la pâte», функціонування Будинків науки, поява мережі коледжів «La main à la pâte», створення Офісу кліматичної освіти, розроблення сайту для реалізації дистанційного навчання та ін.З’ясовано, що навчання природничих наук за технологією «LAMAP» має дослідницький характер, спрямоване на розв’язання певної проблеми (проблемної ситуації), формулювання учнями гіпотез, їх перевірку та доведення, проведення дослідів та формулювання висновків. Особливістю LAMAP є тісна співпраця науковців і вчителів-практиків під час навчання учнів природничих наук. Ідеї LAMAP вико-ристовують у роботі Малої академії наук України.