Короткий опис(реферат):
Прислівникове вираження складеного головного члена односкладного речення зі значенням внутрішнього стану істоти, насамперед людини, оперте на меншу кількість семантичних різновидів означальних прислівників, порівняно із прислівниковим вираженням зовнішнього стану. У цю позицію, за спостереженнями одних дослідників, можуть бути транспоновані чотири основні семантичні різновиди таких прислівників: 1) прислівники, що характеризують фізичні відчуття істот: важко, легко, тепло, холодно, млосно; 2) прислівники на позначення емоційно-психічного стану людини: весело, радісно, смішно, приємно, гірко, образливо, ніяково, прикро, страшно, сумно, соромно, тяжко та ін.; 3) прислівники, що визначають ступінь пізнання людиною чого-небудь: зрозуміло, очевидно, ясно; 4) прислівники, що виражають ставлення людини до кого-, чого-небудь: цікаво, байдуже та ін. [2]...