КОЛИ ТАТО ВБИВ МАМУ: ДОРОСЛІ НАСЛІДКИ ТРАВМІВНОГО ДИТЯЧОГО ДОСВІДУ

Abstract

Переважна більшість порушників виростає без будь якого досвіду підтримуючого батьківства. Б. М. Головкін, аналізуючи наслідки умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері, підсумовує так: «… потенційні вбивці виховувалися у неблагополучних сім’ях, нерідко неповних, де батьки вели антигромадський спосіб життя, що базувався на насильницькому вирішенні життєвих проблем, а діти, зазвичай, ставали жертвами сімейного насильства, зростали в атмосфері страху, тривожності і з дитинства засвоювали агресивно-насильницькі стереотипи поведінки. Причому вирішальну роль відіграє не структурний склад сім’ї, не взаємини між батьками, навіть не їх неправомірна поведінка, а, головним чином, їх емоційне відношення до дитини, її прийняття чи не прийняття».