ДО ПИТАННЯ НЕДОПУСТИМОСТІ МЕДІАЦІЇ ЩОДО ВСІХ ФОРМ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА (ТА НАСИЛЬСТВА ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ)

Abstract

Висока вартість, тривалість та складність судового процесу обумовлює все інтенсивніший розвиток альтернативних видів розгляду спорів. Одним із найбільш поширених способів позасудового вирішення конфліктів є медіація як «позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів». Сфера дії Закону «Про медіацію» є достатньо широкою і розповсюджується на різні види конфліктів (спорів), в тому числі цивільні, сімейні, трудові, господарські, адміністративні, а також справи про адміністративні правопорушення та кримінальні провадження з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим) (ч. 1 ст. 3 Закону).